Гендерна рівність в Державі підтримується Конституцією України та законодавством про працю
Конституція України наголошує. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень зокрема за ознаками статі. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання праці жінок на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.
У відповідності до Конституції України Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП) забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від статі, в тому числі. Також статтею 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» чітко передбачено, що дискримінація за ознакою статі забороняється. При цьому не вважаються дискримінацією за ознакою статі: спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини; різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом; особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров'я.
Таким чином законодавством України про працю передбачені певні особливості використання праці жінок, в тому числі які врегульовані главою XII КЗпП.
Так, статтею 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Також забороняється залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Стаття 175 КЗпП обмежує працю жінок на роботах у нічний час. Цією статтею не дозволено залучення жінок до робіт у нічний час, за винятком тих галузей економіки України, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Та на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім'ї, праця жінок на роботах у нічний час дозволена законодавством.
Праця вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років особливота достеменно захищається законодавством.
Статтею 176 КЗпП не допускається залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження.
Відповідно до медичного висновку, згідно зі статтею 178 КЗпП вагітним жінкам знижуються норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. А жінки, які мають дітей віком до трьох років, відповідно до цієї статті, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років.
Крім того положення глави XII КЗпП та розділу IV Закону України «Про відпустки» гарантують жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною; приєднання щорічної відпустки до відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Також передбачені перерви для годування дитини для працюючої матері.
Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей визначені статтею 184 КЗпП. Відповідно до якої забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.
Відповідно до шляхів в напрямку європейської інтеграції Україна постійно покращує політику гендерної рівності.
Дієва професійна консультативна допомога в сфері повноважень Державної служби України з питань праці в рамках розширення реалізації проєкту щодо консультаційної підтримки в засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах територіальних органів та сторінках у соціальних мережах наявна на інформаційному порталі у рубриці «Запитання-відповіді» на сайті Державної служби України з питань праці, а також на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/.